• +38 (097) 922-72-52
  • +38 (044) 219-38-65
  • info@public-advocate.org

НАС ПІДТРИМУЮТЬ

 

pen

 

prostir

 

council

 

dps

 

sw

ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Рівень розвитку демократії у будь-якій країні визначається можливістю її громадян брати участь у державному житті, реально впливати на внутрішню і зовнішню політику держави, процеси державного будівництва, законотворення, інші важливі процеси, що відбуваються у різних сферах і галузях багатогранного життя держави і суспільства, само¬стійно, у межах Конституції і законів, вирішувати питання місцевого значення.


Відповідно до Конституції України (ст. 5) у нашій державі народ є єдиним джерелом влади. Конституцією, іншими законами країни передбачено цілий ряд форм як безпосеред¬нього вирішення всім народом (принаймні, його більшістю) або жителями окремих міст (територіальними громадами) найбільш важливих питань відповідно до загаль¬но¬державного та місцевого значення (референдуми, вибори), так і форм активного впливу на діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, починаючи від висловлення ставлення до певних проблем державного та місцевого життя, внесення відповідних пропозицій при зустрічах зі своїми представниками у Верховній Раді Украї¬ни, місцевих радах – депутатами, з керівниками, іншими представниками органів держав¬ної влади та органів місцевого самоврядування, участі в обговоренні найбільш важливих законопроектів, проектів рішень місцевих органів на зборах громадян за місцем проживан¬ня, в трудових колективах, у пресі, інших засобах масової інформації, ініціювання розгля¬ду окремих актуальних питань місцевими радами, направлення колективних та індивіду¬аль¬них звернень громади до органів усіх гілок державної влади та органів місцевого самоврядування, відповідних посадових осіб і закінчуючи реалізацією конституційного права на проведення мітингів, демонстрацій, права на страйки, участь у них.
Щодо залучення населення до активної участі у вирішенні питань місцевого значення, важливе місце у системі місцевого самоврядування належить органам самоорганізації населення – органам, які відповідно до Конституції України (ст. 140, ч. 6), Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (статті. 1, 14), а також базового Закону „Про органи самоорганізації населення" створюються за ініціативою громадян, об'єднаних проживанням на певній території населеного пункту (будинок, вулиця, квартал, мікро¬район) або жителів окремого села, селища, яке не є адміністративним центром, з дозволу відповідальної сільської, селищної, міської, районної у місті ради.
Порядком надання дозволу на створення органу самоорганізації населення в м. Києві, затвердженим рішенням Київради від 26 вересня 2002 р. № 10/170, визначено, що органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території міста Києва, для вирішення завдань, передбачених Законом України "Про органи самоорганізації населення".
Орган самоорганізації населення є однією із форм участі членів територіальної громади міста Києва у вирішенні окремих питань місцевого значення.
Основними завданнями органу самоорганізації населення є:
- створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
- задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
- участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.
Організація та діяльність органу самоорганізації населення ґрунтуються на принципах: 1) законності; 2) гласності; 3) добровільності щодо взяття окремих повноважень Київської міської ради; 4) територіальності; 5) виборності; 6) підзвітності, підконтрольності та відповідальності перед Київською міською радою; 7) підзвітності, підконтрольності та відповідальності перед жителями, які обрали орган самоорганізації населення; 8) фінансової та організаційної самостійності.
Органами самоорганізації населення є:
- будинкові комітети (у межах території будинку, кількох будинків);
- вуличні комітети (у межах території вулиці, кількох вулиць);
- квартальні комітети (у межах території кварталу);
- комітети мікрорайонів (у межах території житлово-експлуатаційної організації);
- комітети районів у місті (у межах одного або кількох районів у місті).
Порядок створення та легалізації органів самоорганізації достатньо детально регламентований чинним законодавством та рішеннями Київради, й складається з шести основних етапів.
Етап 1. Виявлення ініціативи.
З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до Київради можуть звернутися збори (конференція) жителів за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь (було представлено) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу (додаток № 1).
Особи, що вирішили створити такий орган, можуть звернутися за попередньою консультацією до Головного управління з питань внутрішньої політики виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44 (4-й поверх); телефон : (044) 279-55-97; 254-16-35; факс 279-55-97; електронна пошта Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (Розклад роботи та години прийому: понеділок – четвер: з 9-00 до 18-00, обідня перерва – з 13-00 до 14-00; п'ятниця - з 9-00 до 16-45. Вихідні – субота, неділя).
На зборах (конференції) жителів за місцем проживання обирається також ініціативна група, члени якої будуть представляти інтереси жителів - учасників зборів (конференції) у Київраді.
Як свідчить практика, порядок денний таких зборів (конференції) має включати у себе наступні питання:
1. Обрання голови зборів (конференції) та секретаря зборів (конференції) жителів за місцем проживання.
2. Про легітимність зборів (конференції) жителів за місцем проживання.
3. Затвердження порядку денного зборів (конференції) жителів за місцем проживання.
4. Про створення органу самоорганізації населення:
4.1. Ініціювання створення органу самоорганізації населення.
4.2. Назва органу самоорганізації населення.
4.3. Основні напрями діяльності органу самоорганізації населення.
4.4. Територія, в межах якої діятиме орган самоорганізації населення, кількість населення.
4.5. Про легалізацію органу самоорганізації населення.
5. Обрання ініціативної групи для представлення інтересів жителів – учасників зборів (конференції) у Київраді.
6. Про доручення ініціативній групі подати до міської ради заяву про ініціювання створення органу самоорганізації населення.
При розгляді питання щодо легітимності зборів (конференції), як правило, встановлюється загальна кількість осіб, які проживають на визначеній території (зареєстровані за місцем проживання) на законних підставах, з них - жителів, які досягли на день проведення зборів 18 років і мають право голосу, та вказується число жителів, які беруть участь у конференції.
Доцільним є запрошення на збори (конференцію) й депутатів та інших осіб, присутність яких може мати значення для вирішення питання щодо створення органу самоорганізації.
Список присутніх на зборах конференції складається із зазначенням:
- прізвища, імені, по батькові;
- року народження;
- серії і номера паспорта;
- домашньої адреси кожного учасника зборів (конференції) жителів.
За таким же принципом складається й список ініціативної групи, якій доручається здійснювати подальші дії щодо створення органу самоорганізації населення.
Рішення зборів (конференції) приймається більшістю голосів їх учасників та оформлюється відповідним протоколом, в якому зазначаються окремо питання порядку денного, вказуються виступи присутніх, думка учасників зборів (конференції), результати голосування та конкретне рішення за кожним питанням.
Етап 2. Звернення до органів самоврядування.
На виконання рішення зборів (конференції) жителів за місцем проживання ініціативна група подає до Київради:
а) заяву про створення органу самоорганізації населення (додаток 2);
б) протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання про ініціювання створення органу самоорганізації населення із зазначенням основних напрямків діяльності органу самоорганізації населення (додаток 3);
в) список учасників зборів (конференції) за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, серії і номера паспорта та домашньої адреси кожного учасника зборів (конференції) жителів (додаток 4).
Етап 3. Надання дозволу на створення органу самоорганізації населення.
Документи на створення органу самоорганізації населення реєструються згідно із встановленим порядком і направляються до Постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків, яка готує розгляд цього питання на сесію згідно з Регламентом ради.
Питання про створення органу самоорганізації населення, внесене на Київради, розглядається на найближчому засіданні відповідної ради за участю членів ініціативної групи зборів (конференції) жителів за місцем проживання.
За результатами такого розгляду виноситься рішення ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення, в якому мають бути обов'язково визначені:
- його назва;
- основні напрями діяльності;
- повноваження та умови їх здійснення;
- територія, в межах якої має діяти орган самоорганізації населення.
Рішення Київради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення доводиться до відома жителів у встановленому порядку (як правило, шляхом оприлюднення в місцевій пресі та розміщення інформації на офіційному сайті Київради), а його копія обов'язково видається ініціативній групі.
Закон надає Київраді право відмовити у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення, але лише у випадку, якщо ініціювання створення органу самоорганізації населення було здійснено з порушенням вимог, встановлених законом.
Необхідно пам'ятати, що такі рішення не мають абсолютного характеру та можуть бути оскаржені до суду в установленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Всі створені органи самоорганізації населення (тобто, інформація про них) вносяться до Єдиного реєстру органів самоорганізації населення, який ведеться виконавчим органом відповідної ради.
Етап 4. Обрання органу самоорганізації населення.
Наступним кроком на шляху утворення органу самоорганізації населення є обрання його керівників, тобто, органу у власному розумінні.
Орган самоорганізації населення обирається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території.
При цьому право голосу на виборах мають жителі, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.
Не мають права голосу жителі, яких визнано судом недієздатними.
Обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення в порядку, визначеному законодавством України, можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території (приміром, якщо вибори відбуваються на рівні будинкових комітетів – мається на увазі територія будинку чи кількох будинків; якщо вуличних комітетів - у межах території вулиці чи кількох вулиць тощо).
При цьому категорично забороняються будь-які обмеження права жителів, які проживають на відповідній території, на участь у відповідному органі самоорганізації населення залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, мовних або інших ознак.
Одночасно з виборами керуючих осіб, при проведенні зборів (конференції) жителів за місцем проживання визначається загальний склад органу самоорганізації населення, а також термін його обрання, що, як встановлено у рішенні Київради від 26 вересня 2002 р. № 10/170, дорівнює строку повноважень останньої. Водночас, у рішенні Київради про утворення органу самоорганізації населення може вказуватись і інший період.
Орган самоорганізації населення обирається у складі:
- керівника;
- заступника (заступників) керівника;
- секретаря;
- інших членів.
Обраними до складу органу самоорганізації населення вважаються особи, які одержали більше половини голосів учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання.
Організація проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання покладається на виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію). Однак, у разі необхідності за розпорядженням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) організація проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання може покладатись на відповідну районну в м. Києві державну адміністрацію.
Члени органу самоорганізації населення можуть бути достроково відкликані за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання, що утворили даний орган.
Переобрання органу самоорганізації населення, відкликання, обрання окремих його членів замість вибулих чи зміна кількісного складу органу самоорганізації населення здійснюється також зборами (конференцією) жителів за місцем проживання в порядку, встановленому чинним законодавством.
Етап 5. Затвердження Положення про орган самоорганізації населення.
Збори (конференція) жителів на підставі рішення Київської міської ради про створення органів самоорганізації населення відповідно до Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, актів та рішення Київської міської ради від 26 вересня 2002 р. № 10/170 мають також затвердити Положення про орган самоорганізації населення (далі - Положення).
У Положенні зазвичай зазначаються (ці основні моменти чітко передбачені чинним законодавством):
1) назва та юридична адреса органу самоорганізації населення;
2) основні завдання та напрями діяльності органу самоорганізації населення;
3) права і обов'язки членів органу самоорганізації населення;
4) територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення;
5) строк повноважень органу самоорганізації населення та порядок їх дострокового припинення;
6) порядок використання коштів та іншого майна, порядок звітності;
7) порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення;
8) інші питання, пов'язані з діяльністю органу самоорганізації населення.
При цьому контроль за додержанням органом самоорганізації населення Положення про нього покладається на Київську міську раду та її виконавчий орган (Київську міську державну адміністрацію), який здійснив реєстрацію органу самоорганізації населення.
Законодавець також достатньо чітко визначив процедуру внесення змін до вищеназваного положення з різних підстав.
Так, зміни до Положення зареєстрованого органу самоорганізації населення підлягають реєстрації у 5–ти денний термін з моменту надходження до Київської міської державної адміністрації:
а) заяви, підписаної керівником та секретарем органу самоорганізації населення;
б) протоколу зборів (конференції) жителів за місцем проживання про затвердження змін до Положення;
в) тексту відповідних змін (у двох примірниках).
Київська міська державна адміністрація реєструє зміни і доповнення до Положення, якщо:
– відсутні порушення у документальному оформленні процедури організації проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання;
– кінцева редакція Положення відповідає всім формальним і змістовим вимогам, які ставляться до нього при реєстрації органу самоорганізації населення.
Внесення змін до Положення про відповідний орган самоорганізації населення оформлюється у виді окремих додатків або шляхом викладення Положення у новій редакції із дотриманням вимог, передбачених цим Положенням. У випадку викладення Положення про відповідний орган самоорганізації населення у новій редакції на титульній сторінці робиться відповідна помітка.
У разі зміни органом самоорганізації населення місцезнаходження, останній зобов'язаний у 10–денний термін з моменту настання такої зміни подати до органу, який здійснює легалізацію:
а) письмове обґрунтування причин зміни органом самоорганізації населення місцезнаходження;
б) текст змін до Положення про орган самоорганізації населення щодо зміни органом самоорганізації населення місцезнаходження;
в) оригінал свідоцтва про реєстрацію органу самоорганізації населення для внесення відповідних змін.
У випадку втрати свідоцтва про реєстрацію відповідного органу самоорганізації населення орган, який здійснює легалізацію, видає дублікат свідоцтва.
Для отримання дубліката свідоцтва про реєстрацію органу самоорганізації населення до Київської міської державної адміністрації подаються наступні документи:
а) заява з проханням про видачу дубліката свідоцтва;
б) підтвердження про опублікування у друкованих засобах масової інформації об'яви про визнання недійсним втраченого свідоцтва.
Вищеназваний виконавчий орган Київради протягом 5–ти днів з моменту надходження вищевказаних документів, повинен видати дублікат свідоцтва про реєстрацію органу самоорганізації населення. У випадку втрати оригіналу Положення про відповідний орган самоорганізації населення, його керівник може звернутися в орган, який здійснює легалізацію з проханням надати копію оригіналу такого Положення, яка зберігається в органі, який здійснює легалізацію.
Етап 6. Легалізація органу самоорганізації населення.
Наступним обов'язковим кроком у створенні органу самоорганізації населення є його легалізація, бо цей орган вважається таким, що діє, лише після цього.
Легалізація органу самоорганізації населення є обов'язковою і здійснюється шляхом:
1. Реєстрації
2. Повідомлення про заснування.
І перша форма легалізації, і друга здійснюється виконавчим органом Київради (як уже неодноразово вказувалось – це Київська міська державна адміністрація). Основною відмінністю цих форм є те, що у разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи. Просте повідомлення про заснування подібного статусу органу самоорганізації не надає.
Для реєстрації органу самоорганізації населення уповноважені зборами (конференцією) жителів за місцем проживання їх представники подають до реєструючого органу(Київської міської державної адміністрації) заяву (додаток № 4).
До заяви про реєстрацію органу самоорганізації населення додаються:
1) копія рішення відповідної ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення;
2) протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання з рішеннями про обрання членів органу самоорганізації населення та його персональний склад, про затвердження Положення, про обрання уповноважених представників для проведення реєстрації органу самоорганізації населення;
3) Положення, затверджене зборами (конференцією) жителів за місцем проживання, - у двох примірниках;
4) персональний склад членів органу самоорганізації населення із зазначенням прізвищ, імені та по батькові, року народження, місця проживання.
Заява про реєстрацію органу самоорганізації населення розглядається реєструючим органом у місячний термін з дня подання всіх необхідних документів відповідно до вимог чинного законодавства. Водночас він може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих на реєстрацію документах.
За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію (видається відповідне свідоцтво – додаток № 5) або відмову в реєстрації.
Підставою для відмови у реєстрації є обрання органу самоорганізації населення з порушенням вимог Конституції України, цього Закону, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших нормативно-правових актів.
Про результати розгляду заяви реєструючий орган у 10-денний термін з дня прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації повідомляє уповноважених зборами (конференцією) жителів за місцем проживання їх представників.
Але таке рішення також не є остаточним і може бути оскаржено у встановленому законом порядку до суду.
Легалізація шляхом повідомлення здійснюється майже таким же чином, як і шляхом реєстрації. Для легалізації органу самоорганізації населення шляхом повідомлення, уповноважені представники в установленому порядку подають до Київської міської державної адміністрації письмове повідомлення про заснування відповідного органу самоорганізації населення (додаток № 6).
До повідомлення про заснування додаються:
- протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання з рішенням про обрання членів органу самоорганізації населення і його персональний склад;
- копія Положення у разі прийняття його зборами (конференцією) жителів за місцем проживання.
Повідомлення про заснування органу самоорганізації населення повинно бути підписано головою зборів (конференції) жителів за місцем проживання, на яких було прийняте відповідне рішення та секретарем цих зборів (конференції). Повідомлення про заснування органу самоорганізації населення подається у двох екземплярах.
Орган, який здійснює легалізацію (Київська міська державна адміністрація), протягом 10–ти днів з моменту отримання повідомлення про легалізацію органу самоорганізації населення шляхом повідомлення вносить його у Єдиний реєстр органів самоорганізації населення (додаток № 7) у місті Києві та публікує про це інформацію у друкованих засобах масової інформації.
Необхідно звернути увагу, що легалізація органу самоорганізації населення здійснюється безкоштовно.
Після виконання всіх означених дій Ви можете братися до справи і спільно з Київрадою працювати на ниві покращення життя у Вашому будинку, кварталі, вулиці, мікрорайоні. Для цього Київська міська рада створила всі необхідні умови. Немаловажним при цьому є й те, що фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є не тільки добровільні внески фізичних і юридичних осіб та інші надходження, не заборонені законодавством, а й кошти відповідного місцевого бюджету, які надаються йому Київською міською радою, районною у місті Києві радою для здійснення наданих органу самоорганізації населення повноважень.
При цьому орган самоорганізації населення самостійно використовує фінансові ресурси, отримані з місцевого бюджету, на цілі та в межах, визначених відповідною радою (рішення Київради від 26 вересня 2002 р. № 10/170).